1  Ісус почав говорити їм у притчах:

―Один чоловік посадив виноградник, обвів його огорожею, вкопав давильню, збудував башту, здав його в оренду виноградарям та вирушив у подорож. 2  Коли настав час, він надіслав одного раба до виноградарів, щоб отримати свою частину врожаю. 3  Однак виноградарі схопили, побили його й відіслали назад ні з чим. 4  Тоді господар надіслав до них іншого раба. Але вони й тому розбили голову та відіслали з ганьбою. 5  Він надіслав ще одного, але вони його вбили. Також і багатьох інших: одних побили, а інших убили.

6  Нарешті надіслав до них свого єдиного улюбленого сина, кажучи: «Мого сина поважатимуть!» 7  Але ті виноградарі сказали один одному: «Це спадкоємець, ходімо та вб’ємо його, і спадщина буде нашою!» 8  Вони схопили його, вбили та вивели з виноградника. 9  Що ж зробить господар виноградника? Він прийде та вб’є виноградарів, а виноградник віддасть іншим виноградарям. 10  Хіба ви не читали в Писанні:

12 Вони зрозуміли, що Він про них сказав цю притчу, і шукали нагоди схопити Ісуса, але боялися народу. Тому залишили Його й відійшли.

13 Потім вони надіслали до Нього деяких фарисеїв та іродіан, щоб впіймати Його на слові.

14 Ті прийшли та запитали Його:

―Учителю, ми знаємо, що Ти праведний, ні на кого не зважаєш, адже не дивишся на людське обличчя, а правдиво навчаєш Божого шляху. Чи годиться платити податок Кесареві, чи ні? Платити чи не платити?

15 Ісус, знаючи їхнє лицемірство, сказав їм:

―Чому ви випробовуєте Мене? Дайте Мені динарій, щоб побачити.

16 Вони принесли:

Він сказав:

―Чиє це зображення та напис?

―Кесаря!

17 Тоді Ісус сказав їм:

―Віддайте Кесареві Кесареве, а Богові – Боже!

І вони дивувалися з Нього.

18 Прийшли до Нього садукеї, які кажуть, що немає воскресіння з мертвих, і запитали Його:

19 ―Учителю, Мойсей написав нам: «Якщо чийсь брат помре та залишить дружину, не залишивши жодної дитини, то нехай його брат візьме дружину померлого та підніме нащадка своєму братові».† 12:19 Див. Повт. 25:5-6. 20 Було семеро братів. Перший одружився та помер, не залишивши дітей. 21 Другий одружився з вдовою, але він помер, не залишивши дітей, також і третій. 22 І ніхто із сімох не залишив дітей. Після всіх померла й жінка. 23 При воскресінні, коли воскреснуть, дружиною котрого з них вона буде? Адже всі семеро мали її за дружину.

24 Ісус сказав їм:

―Чи не тому ви помиляєтеся, що не знаєте ані Писання, ані сили Божої? 25  Бо коли воскресають з мертвих, не одружуються й не виходять заміж, а є як ангели на небі. 26  А щодо воскресіння з мертвих, хіба ви не читали в книзі Мойсея про те, що сказав йому Бог при полум’ї вогню тернового куща: «Я – Бог Авраама, Бог Ісаака і Бог Якова»?‡ 12:26 Див. Вих. 3:6. 27  Він є Богом не мертвих, а живих! Дуже помиляєтесь!

28 Один із книжників, підійшовши, послухав, як вони говорили й, побачивши, що Ісус добре відповів садукеям, запитав Його:

―Яка заповідь перша з усіх?

29 Ісус відповів:

―Перша є: «Слухай Ізраїлю, Господь Бог твій – це єдиний Господь. 30  Люби Господа Бога свого всім серцем своїм, усією своєю душею, усім своїм розумом і всією силою своєю».§ 12:30 Див. Повт. 6:4-5. 31  А друга: «Люби ближнього свого, як самого себе».* 12:31 Див. Лев. 19:18.Немає заповіді важливішої від цих двох.

32 Книжник сказав Йому:

―Добре, Учителю! Ти правильно сказав: Бог єдиний, і немає іншого, крім Нього. 33 І любити Його всім серцем, усім розумінням та всією силою, і любити ближнього, як самого себе, – це більше за всі цілопалення та жертви.

34 Побачивши, що він мудро відповів, Ісус сказав йому:

―Ти недалеко від Царства Божого!

І більше ніхто не наважувався запитувати Його.

35 У відповідь Ісус, навчаючи в Храмі, сказав:

―Чому книжники кажуть, що Христос є сином Давида? 36  Адже сам Давид через Духа Святого сказав:

Багато людей слухало Його із задоволенням.

38 У Своєму навчанні Він сказав: «Стережіться книжників: їм подобається одягатись у довгі одежі, вони люблять привітання на ринках, 39  перші місця в синагогах та почесні місця на бенкетах. 40  Вони з’їдають доми вдів, але прикриваються довгими молитвами. Вони отримають суворіше покарання».

41  Ісус сів навпроти скрині для пожертв і дивився, як люди клали гроші в скриню. Чимало багатіїв клали багато. 42 Але підійшла одна бідна вдова, яка поклала дві лепти‡ 12:42 Лепта – це найдрібніша монета, дорівнює 1​128 динарія., що разом складають один кодрант.

43 Ісус покликав Своїх учнів і сказав їм: «Істинно кажу вам: ця бідна вдова поклала в скриню більше, ніж поклали всі інші. 44  Адже всі клали зі свого достатку, а вона зі своєї бідності поклала все, що мала на прожиток».