1 Але слухай но, Йове, промови мої, і візьми до ушей всі слова мої. 2 Ось я уста свої відкриваю, в моїх устах говорить язик мій. 3 Простота мого серця слова мої, і висловлять ясно знання мої уста. 4 Дух Божий мене учинив, й оживляє мене Всемогутнього подих. 5 Якщо можеш, то дай мені відповідь, вишикуйсь передо мною, постався! 6 Тож Божий і я, як і ти, з глини витиснений теж і я! 7 Ото страх мій тебе не настрашить, і не буде тяжкою рука моя на тобі. 8 Отож, говорив до моїх ушей ти, і я чув голос слів: 9 Чистий я, без гріха, я невинний, і немає провини в мені! 10 Оце Сам Він причини на мене знаходить, уважає мене Собі ворогом. 11 У кайдани закув мої ноги, усі стежки мої Він стереже... 12 Ось у цьому ти не справедливий! Відповім я тобі, бо більший же Бог за людину! 13 Чого Ти із Ним сперечаєшся, що про всі Свої справи Він відповіді не дає? 14 Бо Бог промовляє і раз, і два рази, та людина не бачить того: 15 у сні, у видінні нічному, коли міцний сон на людей нападає, в дрімотах на ложі, 16 тоді відкриває Він ухо людей, і настрашує їх осторогою, 17 щоб відвести людину від чину її, і Він гордість від мужа ховає, 18 щоб від гробу повстримати душу його, а живая його щоб не впала на ратище. 19 І карається хворістю він на постелі своїй, а в костях його сварка міцна. 20 І жива його бридиться хлібом, а душа його стравою влюбленою. 21 Гине тіло його, аж не видно його, і вистають його кості, що перше не видні були. 22 І до гробу душа його зближується, а живая його до померлих іде. 23 Якщо ж Ангол-заступник при нім, один з тисячі, щоб представити людині її правоту, 24 то Він буде йому милосердний та й скаже: Звільни ти його, щоб до гробу не йшов він, Я викуп знайшов. 25 Тоді відмолодиться тіло його, поверне до днів його юности. 26 Він благатиме Бога, й його Собі Він уподобає, і обличчя його буде бачити з окликом радости, і чоловікові верне його справедливість. 27 Він дивитиметься на людей й говоритиме: Я грішив був і правду кривив, та мені не відплачено. 28 Він викупив душу мою, щоб до гробу не йшла, і буде бачити світло живая моя. 29 Бог робить це все двічі-тричі з людиною, 30 щоб душу її відвернути від гробу, щоб він був освітлений світлом живих. 31 Уважай, Йове, слухай мене, мовчи, а я промовлятиму! 32 Коли маєш слова, то дай мені відповідь, говори, бо бажаю твого оправдання. 33 Якщо ні ти послухай мене; помовчи, й я навчу тебе мудрости!