8
Очищення прокаженого 
 1 Коли Ісус зійшов з гори, багато людей пішло за Ним.  2 І ось один прокажений прийшов, поклонився Йому й промовив: 
―Господи, якщо хочеш, Ти можеш мене очистити. 
 3  Ісус простягнув руку, доторкнувся до нього й промовив: 
―Хочу, будь чистим! 
І вмить чоловік очистився від прокази. 
 4 Ісус сказав йому: 
―Дивись, нікому не кажи про це, але йди, покажи себе священникові та принеси дар, який наказав Мойсей, їм на свідчення.* 8:4  Див. Лев. 14:1-32. 
Віра сотника 
 5 Коли ж Ісус увійшов до Капернаума, прийшов до Нього сотник, який просив Його,  6 кажучи: 
―Господи, мій слуга лежить вдома паралізований і тяжко страждає. 
 7  Ісус сказав йому: 
―Я прийду та зцілю його. 
 8 Але сотник відповів: 
―Господи, я не достойний, щоб Ти увійшов під мій дах, але скажи лише слово, і одужає мій слуга.  9 Бо і я людина підвладна й маю під своєю владою воїнів. Кажу одному: «Іди!» – і він іде, а іншому: «Прийди!» – і він приходить, і рабу моєму: «Зроби це!» – і він робить. 
 10 Почувши це, Ісус здивувався та промовив тим, що йшли за Ним: 
―Істинно кажу вам: ні в кого в Ізраїлі Я не знайшов такої великої віри.  11  Кажу ж вам: багато хто прийде зі сходу та заходу і сядуть за стіл разом з Авраамом, Ісааком та Яковом у Царстві Небесному.  12  А сини Царства будуть викинуті геть у темряву, де буде плач та скрегіт зубів. 
 13 А сотникові Ісус сказав: 
―Іди! Нехай станеться за твоєю вірою! 
І тієї ж миті його слуга одужав. 
Зцілення багатьох людей 
 14 Прийшовши в дім Петра, Ісус побачив, що його теща лежить у гарячці.  15 Він доторкнувся до її руки – і гарячка залишила жінку. Вона встала та почала прислуговувати Йому. 
 16 Коли ж настав вечір, привели до Нього багатьох біснуватих. Він словом виганяв духів та зцілив усіх хворих на різні недуги,  17 щоб сповнились слова, сказані через пророка Ісаю: 
«Він узяв на Себе наші хвороби 
і поніс наші недуги».† 8:17  Див. Іс. 53:4. 
Ціна слідування за Христом 
 18 Побачивши навколо Себе багато народу, Ісус наказав учням відплисти на другий бік моря.  19 Тоді підійшов до Нього один книжник і сказав: 
―Учителю, я піду за Тобою, куди б Ти не пішов! 
 20 Ісус відповів йому: 
―Лисиці мають нори, птахи небесні – гнізда, а Син Людський не має, де голову прихилити. 
 21 А інший з Його учнів сказав: 
―Господи, дозволь мені спочатку піти та поховати мого батька! 
 22 Але Ісус відповів: 
―Іди за Мною й залиши мертвим ховати своїх мерців. 
Ісус заспокоює бурю 
 23 Потім Ісус зайшов у човен, за Ним увійшли і Його учні.  24 І ось здійнялась на морі велика буря, так що хвилі заливали човен, а Він спав.  25  Учні підійшли й розбудили Його, кажучи: 
―Господи, спаси нас, бо ми гинемо! 
 26 Він сказав їм: 
―Чому ви злякалися, маловіри? 
Тоді, піднявшись, наказав вітрам та морю, і настала велика тиша. 
 27 Люди дивувалися кажучи: 
―Хто ж Він такий, що вітри та море підкоряються Йому? 
Звільнення двох одержимих 
 28 Коли Ісус прийшов на другий берег моря, у землю Гадаринську, Його зустріли двоє біснуватих, що вийшли з гробниць. Вони були дуже люті, так що ніхто не міг пройти тією дорогою. 
 29 І ось вони закричали: 
―Що Тобі до нас, Сину Божий? Ти прийшов сюди, щоб мучити нас завчасно? 
 30 Неподалік від них паслося велике стадо свиней.  31 Демони просили Ісуса, кажучи: 
―Якщо виганяєш нас, то надішли нас у це стадо свиней. 
 32 Він сказав їм: 
―Ідіть! 
Тоді, вийшовши, вони увійшли у свиней, і ось стадо кинулося з кручі в море й потонуло у воді.  33 Свинопаси побігли й, діставшись до міста, сповістили про все, а також про біснуватих.  34 І ось усе місто вийшло Ісусові назустріч і, побачивши Його, благали, щоб Він залишив їхні околиці.