Псалом 70
(Пс. 30:2-4) 
 1 У Тебе, Господи, я шукаю захисту, 
тож нехай не посоромлюся повіки! 
 2 У Своїй праведності визволи мене і врятуй; 
схили до мене вухо Твоє і спаси мене. 
 3 Будь для мене скелею для оселі моєї, 
куди я завжди міг би прийти. 
Дай наказ врятувати мене, 
бо Ти моя скеля й твердиня моя. 
 4 Боже мій, визволи мене від руки нечестивого, 
від долоні беззаконного й кривдника. 
 5 Бо Ти – надія моя, Владико Господи, 
сподівання моє від часів юності моєї. 
 6 На Тобі я утверджувався від самого народження; 
Ти витягнув мене з утроби матері моєї; 
Тобі – хвала моя безупинно! 
 7 Я став ніби знаком для багатьох, 
але Ти – тверде пристановище моє. 
 8 Нехай вуста мої наповняться хвалою Тобі, 
цілий день оспівуючи красу Твою величну. 
 9 Не залиши мене в час старості; 
не покинь мене, коли сила моя виснажиться. 
 10 Бо подейкують про мене вороги мої, 
і ті, хто душу мою підстерігає, радяться разом між собою, 
 11 кажучи: «Бог покинув його. 
Переслідуйте й схопіть його, 
бо немає в нього рятівника!» 
 12 Боже, не віддаляйся від мене! 
Боже мій, поспіши мені на допомогу! 
 13 Нехай посоромлені будуть і загинуть супротивники душі моєї; 
нехай зодягнуться в ганьбу й безчестя ті, 
хто прагне вчинити мені зло. 
 14 А я завжди сподіватимуся 
і все більше й більше хвалу Тобі примножувати буду. 
 15 Вуста мої проголошуватимуть Твою праведність 
і спасіння Твоє цілий день, 
бо не знаю, як їх полічити! 
 16 Я увійду в роздуми про могутність Владики Господа, 
буду нагадувати всім про праведність Твою, 
що лише Тобі належить! 
 17 Боже, Ти вчив мене від часів юності моєї, 
і донині сповіщаю я чудеса Твої. 
 18 Тож і до старості й сивини, Боже, 
не покидай мене, 
аж поки не звіщу про силу правиці Твоєї поколінню цьому 
й усім прийдешнім – про могутність Твою. 
 19 А праведність Твоя, Боже, до висот сягає; 
те, що вчинив Ти, – величне! 
Боже, хто подібний до Тебе? 
 20 Хоча Ти показав мені чимало тяжких скорбот, 
та знову Ти повертав мене до життя 
і з безодень землі знов виводив мене. 
 21 Ти примножував велич мою 
й огортав мене втіхою Своєю. 
 22 Тож і я прославлю Тебе струнами ліри 
за вірність Твою, Боже мій; 
співатиму Тобі під звуки арфи, Святий Ізраїлів! 
 23 Радісно вигукують уста мої, коли я співаю для Тебе, 
і душа моя, яку Ти визволив, 
 24 також і язик мій цілий день промовлятиме правду Твою, 
бо посоромлені й ганьбою вкриті ті, хто прагнув вчинити мені зло.