139
 1 Для дириґетна хору. Псалом Давидів. Господи, випробував Ти мене та й пізнав,  2 Ти знаєш сидіння моє та вставання моє, думку мою розумієш здалека.  3 Дорогу мою та лежання моє виміряєш, і Ти всі путі мої знаєш,  4 бо ще слова нема на моїм язиці, а вже, Господи, знаєш те все!  5 Оточив Ти мене ззаду й спереду, і руку Свою надо мною поклав.  6 Дивне знання над моє розуміння, високе воно, я його не подолаю!  7 Куди я від Духа Твого піду, і куди я втечу від Твого лиця?  8 Якщо я на небо зійду, то Ти там, або постелюся в шеолі ось Ти!  9 Понесуся на крилах зірниці, спочину я на кінці моря,  10 то рука Твоя й там попровадить мене, і мене буде тримати правиця Твоя!  11 Коли б я сказав: Тільки темрява вкриє мене, і ніч світло для мене,  12 то мене не закриє від Тебе і темрява, і ніч буде світити, як день, і темнота як світло!  13 Бо Ти вчинив нирки мої, Ти виткав мене в утробі матері моєї,  14 Прославляю Тебе, що я дивно утворений! Дивні діла Твої, і душа моя відає вельми про це!  15 і кості мої не сховались від Тебе, бо я вчинений був в укритті, я витканий був у глибинах землі!  16 Мого зародка бачили очі Твої, і до книги Твоєї записані всі мої члени та дні, що в них були вчинені, коли жодного з них не було...  17 Які дорогі мені стали думки Твої, Боже, як побільшилося їх число,  18 перелічую їх, численніші вони від піску! Як пробуджуюся, то я ще з Тобою.  19 Якби, Боже, вразив Ти безбожника, а ви, кровожерці, відступітесь від мене!  20 Вони називають підступно Тебе, Твої вороги на марноту пускаються!  21 Отож, ненавиджу Твоїх ненависників, Господи, і Твоїх заколотників бриджусь:  22 повною ненавистю я ненавиджу їх, вони стали мені ворогами!...  23 Випробуй, Боже, мене, і пізнай моє серце, досліди Ти мене, і пізнай мої задуми,  24 і побач, чи не йду я дорогою злою, і на вічну дорогу мене попровадь!