1 Ось усе оце бачило око моє, чуло ухо моє, та й усе зауважило... 2 Як знаєте ви знаю й я, я не нижчий від вас, 3 і я говоритиму до Всемогутнього, і переконувати хочу Бога! 4 Та неправду куєте тут ви, лікарі непутящі ви всі! 5 О, коли б ви насправді мовчали, то вам це за мудрість було б!... 6 Послухайте но переконань моїх: і вислухайте заперечення уст моїх. 7 Чи будете ви говорити неправду про Бога, чи будете ви говорити оману про Нього? 8 Чи будете ви уважати на Нього? Чи за Бога на прю постаєте? 9 Чи добре, що вас Він дослідить? Чи як з людини сміються, так будете ви насміхатися з Нього? 10 Насправді Він вас покарає, якщо будете ви потурати таємно особі! 11 Чи ж велич Його не настрашує вас, і не нападає на вас Його страх? 12 Ваші нагадування це прислів'я із попелу, ваші башти це глиняні башти! 13 Мовчіть передо мною, а я говоритиму, і нехай щобудь прийде на мене! 14 Нащо дертиму я своє тіло зубами своїми, а душу свою покладу в свою руку? 15 Ось Він мене вб'є, і я надії не матиму, але перед обличчям Його про дороги свої сперечатися буду! 16 І це мені буде спасінням, бо перед обличчя Його не підійде безбожний. 17 Направду послухайте слова мого, а моє це освідчення в ваших ушах нехай буде. 18 Ось я суд спорядив, бо я справедливий, те знаю! 19 Хто той, що буде зо мною провадити прю? Бо тепер я замовк би й помер би... 20 Тільки двох цих речей не роби Ти зо мною, тоді від обличчя Твого я не буду ховатись: 21 віддали Свою руку від мене, а Твій страх хай мене не жахає!... 22 Тоді клич, а я відповідатиму, або я говоритиму, Ти ж мені відповідь дай! 23 Скільки в мене провин та гріхів? Покажи Ти мені мій переступ та гріх мій! 24 Чому Ти ховаєш обличчя Своє і вважаєш мене Собі ворогом? 25 Чи Ти будеш страхати завіяний вітром листок? Чи Ти соломину суху будеш гнати? 26 Бо Ти пишеш на мене гіркоти й провини мого молодечого віку даєш на спадок мені, 27 і в кайдани заковуєш ноги мої, і всі дороги мої стережеш, назирці ходиш за мною, 28 і він розпадається, мов та трухлявина, немов та одежа, що міль її з'їла!...