1 Після сього, покинувши Павел Атини, прийшов у Коринт, 2 І, знайшовши одного Жидовина, на ймя Авкилу, родом Понтянина, тільки що прибувшого з Італиї, і Прискилу, жінку його (бо Клавдий повелїв, щоб усї Жиди вийшли з Риму), прийшов до них. 3 А, бувши одного з ними ремесла, пробував у них і робив; були бо наметники по ремеслу. 4 І розмовляв що-суботи в школї, і пересьвідчував Жидів і Єленян. 5 Як же прийшов з Македониї Сила та Тимотей, був Павел спонукуваний духом, сьвідкуючи Жидам про Христа Ісуса. 6 Як же противились вони і хулили, струснувши він одежу, рече до них: кров ваша на голови ваші; я чистий; від нинї між погане йду. 7 І, пійшовши звідтіля, прийшов у господу одного, на ймя Юста, що поклоняв ся Богу, котрого господа була обіч школи. 8 Крисп же, шкільний старшина, увірував у Господа з усїм домом своїм, і многі з Коринтян, почувши, увірували, та й охрестились. 9 Рече ж Господь у нічному видінню Павлу: Не бій ся, тільки говори й не мовчи: 10 бо я з тобою, і ніхто не одважить ся тобі нїчого лихого заподіяти; бо в мене багато людей у сьому городі. 11 І пробував там рік і шість місяців, навчаючи між ними слова Божого. 12 Як же старостував Галион в Ахаї, напали однодушне Жиди на Павла, та й повели його перед суд, 13 говорячи, що він намовляє людей проти закону шанувати Бога. 14 Як же хотів Павел одкрити уста. каже Галион до Жидів: Жидове, коли б (тут була) кривда яка, або лихе діло, вислухав би я вас (до слова). 15 Коли ж (тут) питанне про слово, та імена, та про закон ваш, то гледїть самі; суддею бо сього не хочу бути. 16 Та й повиганяв їх із судища. 17 Тодї всі Єленяне, взявши Состена, шкільного старшину, били його перед судищем; та Галионові було про те байдуже. 18 Павел же, пробувши там ще доволі днів, попрощавшись із братами, поплив у Сирию (а з ним Прискила й Авкила), остригши голову в Кинхреях; бо зробив був обітницю. 19 Прибувши ж у Єфес, зоставив тих там, сам же, ввійшовши в школу, розмовляв з Жидами. 20 Як же просили його, щоб довший час побув у них, не зволив, 21 а попрощав ся з ними, говорячи: Притьмом мушу сьвято, що надходить, сьвяткувати в Єрусалимі; та вернусь знов до вас, коли буде воля Божа. І поплив з Єфесу. 22 А прибувши в Кесарию, вступив (до Єрусалиму), і привитавши церкву, пійшов ув Антиохию. 23 І, пробувши тут час якийсь, вийшов, проходячи рядом Галацьку сторону та Фригию, і утверджуючи всїх учеників. 24 Один же Жидовин, на ймя Аполос, родом Александриєць, чоловік вимовний і сильний у писаннях, прийшов у Єфес. 25 Сей був наставлений на путь Господень, і палаючи духом, промовляв і навчав пильно про Господа, знаючи тільки про хрещеннє Йоанове. 26 І почав одважно говорити в школі. Слухаючи ж його Авкила та Прискила, прийняли його, і виложили йому доладнїщ путь Господень. 27 Як же захотїв він перейти в Ахаю, писали брати ученикам, напоминаючи прийняти його; а він прибувши, много помагав тим, що увірували благодаттю; 28 сильно бо обличав Жидів прилюдно, доводячи писаннями, що Ісус єсть Христос.