| Chapter 6 |
1 | ¶ І сталося, що розпочала людина розмножуватись на поверхні землі, і їм народилися дочки. |
2 | І побачили Божі сини людських дочок, що вродливі вони, і взяли собі жінок із усіх, яких вибрали. |
3 | ¶ І промовив Господь: Не буде Мій Дух перемагатися в людині навіки, бо блудить вона. Вона тіло, і дні її будуть сто і двадцять літ. |
4 | ¶ За тих днів на землі були велетні, а також по тому, як стали приходити Божі сини до людських дочок. І вони їм народжували, то були силачі, що славні від віку. |
5 | І бачив Господь, що велике розбещення людини на землі, і ввесь нахил думки серця її тільки зло повсякденно. |
6 | ¶ І пожалкував був Господь, що людину створив на землі. І засмутився Він у серці Своїм. |
7 | І промовив Господь: Зітру Я людину, яку Я створив, з поверхні землі, від людини аж до скотини, аж до плазунів, і аж до птаства небесного. Бо жалкую, що їх Я вчинив. |
8 | ¶ Але Ной знайшов милість у Господніх очах. |
9 | Це ось оповість про Ноя. Ной був чоловік праведний і невинний у своїх поколіннях. Ной з Богом ходив. |
10 | І Ной породив трьох синів: Сима, Хама й Яфета. |
11 | ¶ І зіпсулась земля перед Божим лицем, і наповнилась земля насильством. |
12 | І бачив Бог землю, і ось зіпсулась вона, кожне бо тіло зіпсуло дорогу свою на землі. |
13 | ¶ І промовив Господь до Ноя: Прийшов кінець кожному тілу перед лицем Моїм, бо наповнилась земля насильством від них. І ось Я винищу їх із землі. |
14 | Зроби собі ковчега з дерева ґофер. З перегородками зробиш ковчега, і смолою осмолиш його ізсередини та ізнадвору. |
15 | І отак його зробиш: три сотні ліктів довжина ковчега, п'ятдесят ліктів ширина йому, а тридцять ліктів височина йому. |
16 | Отвір учиниш в ковчезі, і звузиш на лікоть його від гори, а вхід до ковчегу влаштуєш на боці його. Зробиш його на поверхи долішні, другорядні й третьорядні. |
17 | А Я ось наведу потоп, воду на землю, щоб з-під неба винищити кожне тіло, що в ньому дух життя. Помре все, що на землі! |
18 | І складу Я заповіта Свойого з тобою, і ввійдеш до ковчегу ти, і сини твої, і жінка твоя, і жінки твоїх синів із тобою. |
19 | І впровадиш до ковчегу по двоє з усього, з усього живого, із кожного тіла, щоб їх заховати живими з тобою. Вони будуть самець і самиця. |
20 | Із птаства за родом його, і з худоби за родом її, і з усіх плазунів на землі за родом їх, по двоє з усього увійдуть до тебе, щоб їх зберегти живими. |
21 | А ти набери собі з кожної їжі, що вона на споживання, і буде для тебе й для них на поживу. |
22 | ¶ І зробив Ной усе, як звелів йому Бог, так зробив він. |