| Chapter 34 |
1 | ¶ І говорив Елігу та й сказав: |
2 | Слухайте, мудрі, слова ці мої, ви ж, розважні, почуйте мене! |
3 | Бо ухо слова випробовує, а піднебіння їжу куштує. |
4 | Виберім право собі, між собою пізнаймо, що добре. |
5 | Бо Йов говорив: Я був справедливий, та відкинув Бог право моє. |
6 | Чи буду неправду казати за право своє? Без вини небезпечна стріла моя... |
7 | Чи є такий муж, як цей Йов, що п'є глузування, як воду, |
8 | і товаришує з злочинцями, і ходить з людьми беззаконними? |
9 | Бо він каже: Нема людині користи, коли її Бог уподобає. |
10 | ¶ Тож вислухайте, ви розумні, мене: Бог далекий від несправедливости, і Всемогутній від кривди! |
11 | Бо за чином людини Він їй надолужить, і згідно з своєю дорогою знайде людина заплату! |
12 | Тож поправді, не чинить Бог несправедливого, і Всемогутній не скривлює права. |
13 | Хто землю довірив Йому, і хто на Нього вселенну поклав? |
14 | Коли б Він до Себе забрав Своє серце, Свій дух, і Свій подих до Себе забрав, |
15 | всяке тіло погинуло б вмить, а людина повернулася б на порох!... |
16 | ¶ Коли маєш ти розум, послухай же це, почуй голос оцих моїх слів: |
17 | Хіба стримувати може ненависник право? І хіба осудити ти зможеш Всеправедного? |
18 | Хіба можна сказати цареві: Негідний, а вельможним: Безбожний? |
19 | Таж Він не звертає уваги на зверхників, і не вирізнює можного перед убогим, бо всі вони чин Його рук, |
20 | за хвилину вони помирають, опівночі... Доторкнеться Він можних і гинуть вони, сильний усунений буде рукою не людською. |
21 | Бо очі Його на дорогах людини, і Він бачить всі кроки її, |
22 | немає темноти, немає і темряви, де б злочинці сховались. |
23 | Бо людині Він не призначає означений час, щоб ходила до Бога на суд. |
24 | Він сильних ламає без досліду, і ставить на місце їх інших. |
25 | Бож знає Він їхні діла, оберне вночі і почавлені будуть! |
26 | Як несправедливих уразить Він їх, на видному місці, |
27 | за те, що вони відступили від Нього, і не розуміли доріг Його всіх, |
28 | щоб зойк сіромахи спровадити до Нього, бо Він чує благання пригнічених. |
29 | Коли Він заспокоїть, то хто винуватити буде? Коли Він закриє лице, хто побачить Його? А це робиться і над народом, і над людиною разом, |
30 | щоб не панував чоловік нечестивий із тих, що правлять за пастку народові. |
31 | ¶ Бо Богові треба отак говорити: Несу я заслужене, злого робити не буду! |
32 | Чого я не бачу, навчи Ти мене; коли кривду зробив я, то більше не буду чинити! |
33 | Чи на думку твою надолужить Він це, бо відкинув ти те? Бо вибереш ти, а не я, а що знаєш, кажи! |
34 | Мені скажуть розумні та муж мудрий, який мене слухає: |
35 | Йов говорить немудро, а слова його без розуміння. |
36 | О, коли б Йов досліджений був аж навіки за відповіді, як злі люди, |
37 | бо він додає до свойого гріха ще провину, між нами він плеще в долоні та множить на Бога промови свої... |