| Chapter 39 |
1 | ¶ Для дириґетна хору. Єдутуна. Псалом Давидів. (39-2) Я сказав: Пильнувати я буду дороги свої, щоб своїм язиком не грішити, накладу я вуздечку на уста свої, поки передо мною безбожний. |
2 | (39-3) Занімів я в мовчанні, замовк про добро, а мій біль був подражнений. |
3 | (39-4) Розпалилося серце моє у моєму нутрі, палає огонь від мого роздумування... Я став говорити своїм язиком: |
4 | (39-5) Повідоми мене, Господи, про кінець мій та про днів моїх міру, яка то вона, нехай знаю, коли я помру! |
5 | (39-6) Ось відміряв долонею Ти мої дні, а мій вік як ніщо проти Тебе, і тільки марнота сама кожна людина жива! Села. |
6 | (39-7) У темноті лиш ходить людина, клопочеться тільки про марне: громадить вона, та не знає, хто звозити буде оте! |
7 | ¶ (39-8) А тепер на що маю надіятись, Господи? Надія моя на Тебе вона! |
8 | (39-9) Від усіх моїх прогріхів визволи мене, не чини мене посміхом для нерозумного! |
9 | (39-10) Занімів я та уст своїх не відкриваю, бо Ти те вчинив, |
10 | (39-11) забери Ти від мене Свій доторк, від порази Твоєї руки я кінчаюсь... |
11 | (39-12) Ти караєш людину докорами за беззаконня, Ти знищив, як міль, привабність її, кожна людина направду марнота! Села. |
12 | (39-13) Вислухай, Господи, молитву мою, і почуй благання моє, не будь мовчазний до моєї сльози, бо приходько я в Тебе, мандрівник, як батьки мої всі! |
13 | (39-14) Відверни гнів від мене і я підкріплюся, перше ніж відійду, і не буде мене! |