| Chapter 57 |
1 | ¶ Для дириґетна хору. На спів: „Не вигуби". Золотий псалом Давидів, коли він утікав від Саула в печеру. (57-2) Помилуй мене, Боже, помилуй мене, бо до Тебе вдається душа моя, і в тіні Твоїх крил я сховаюсь, аж поки нещастя мине! |
2 | (57-3) Я кличу до Бога Всевишнього, до Бога, що чинить для мене добро. |
3 | (57-4) Він пошле з небес і врятує мене, Він поганьбить того, хто чатує на мене. Села. Бог пошле Свою милість та правду Свою |
4 | (57-5) на душу мою. Знаходжуся я серед левів, що людських синів пожирають, їхні зуби як спис той та стріли, а їхній язик гострий меч. |
5 | (57-6) Піднесися ж, о Боже, над небо, а слава Твоя над всією землею! |
6 | (57-7) Вороги приготовили пастку для стіп моїх, душу мою нахилили, вони викопали вовчу яму для мене, і попадали в неї самі! Села. |
7 | ¶ (57-8) Моє серце зміцнилося, Боже, зміцнилося серце моє, я буду співати та славити Тебе! |
8 | (57-9) Збудися ж ти, хвало моя, пробудися ж ти, арфо та цитро, я буду будити досвітню зорю! |
9 | (57-10) Я буду Тебе вихваляти, о Господи, серед народів, я буду співати Тобі між племенами, |
10 | (57-11) бо Твоє милосердя велике воно аж до неба, а правда Твоя аж до хмар! |
11 | (57-12) Піднесися ж, о Боже, над небо, а слава Твоя над всією землею! |