| Chapter 89 |
1 | ¶ Навчальна пісня Етана езрахеяннина. (89-2) Про милості Господа буду співати повіки, я буду звіщати устами своїми про вірність Твою з роду в рід! |
2 | (89-3) Бо я був сказав: Буде навіки збудована милість, а небо Ти вірність Свою встановляєш на нім. |
3 | (89-4) Я склав заповіта з вибранцем Своїм, присягнув Я Давидові, Моєму рабові: |
4 | (89-5) Встановлю Я навіки насіння твоє, а твій трон Я збудую на вічні віки! Села. |
5 | ¶ (89-6) і небо хвалитиме, Господи, чудо Твоє, також вірність Твою на зібранні святих, |
6 | (89-7) бо хто в небі подібний до Господа? Хто подібний до Господа серед Божих синів? |
7 | (89-8) Бог дуже страшний у зібранні святих, і грізний Він на ціле довкілля Своє! |
8 | (89-9) Господи, Боже Саваоте, хто сильний, як Ти, Господи? А вірність Твоя на довкіллі Твоїм! |
9 | (89-10) Ти пануєш над силою моря, коли підіймаються хвилі, Ти їх втихомирюєш. |
10 | (89-11) Ти стиснув Рагава, як трупа, і сильним раменом Своїм розпорошив Своїх ворогів. |
11 | (89-12) Твої небеса, Твоя теж земля, вселенна і все, що на ній, Ти їх заложив! |
12 | (89-13) Північ та південє Ти їх створив, Фавор та Хермон співають про Ймення Твоє. |
13 | (89-14) Могутнє рамено Твоє, рука Твоя сильна, висока правиця Твоя! |
14 | (89-15) Справедливість та право підстава престолу Твого, милість та правда обличчя Твоє випереджують! |
15 | ¶ (89-16) Блаженний народ, що знає він поклик святковий, Господи, вони ходять у світлі обличчя Твого! |
16 | (89-17) Радіють вони цілий день Твоїм іменням, і підвищуються Твоєю справедливістю, |
17 | (89-18) бо окраса їхньої сили то Ти, а Твоєю зичливістю ріг наш підноситься, |
18 | (89-19) бо щит наш Господній, а цар наш від Святого ізраїлевого! |
19 | ¶ (89-20) Тоді богобійним Своїм промовляв Ти в об'явленні та говорив: Я поклав допомогу на сильного, Я вибранця підніс із народу: |
20 | (89-21) знайшов Я Давида, Свого раба, Я його намастив Своєю святою оливою, |
21 | (89-22) щоб із ним була сильна рука Моя, а рамено Моє вміцнило його! |
22 | (89-23) Ворог на нього не нападе, а син беззаконня не буде його переслідувати, |
23 | (89-24) його ворогів поб'ю перед обличчям його, і вдарю його ненависників! |
24 | (89-25) із ним Моя вірність та милість Моя, а Йменням Моїм його ріг піднесеться, |
25 | (89-26) і Я покладу його руку на море, і на ріки правицю його. |
26 | (89-27) Він Мене буде звати: Отець Ти мій, Бог мій, і скеля спасіння мого! |
27 | (89-28) Я вчиню його теж перворідним, найвищим над земних царів. |
28 | (89-29) Свою милість для нього навіки сховаю, і Мій заповіт йому вірний, |
29 | (89-30) і насіння його покладу Я навіки, а трона його як дні неба! |
30 | (89-31) Коли ж його діти покинуть Закона Мого, і не будуть держатись наказів Моїх, |
31 | (89-32) коли ізневажать Мої постанови, і не будуть держатись наказів Моїх, |
32 | (89-33) тоді палицею навіщу їхню провину, та поразами їхнє беззаконня! |
33 | (89-34) А ласки Своєї від нього Я не заберу, і не зраджу його в Своїй вірності, |
34 | (89-35) не збезчещу Свого заповіту, а що було з уст Моїх вийшло, того не зміню! |
35 | (89-36) Одне в Своїй святості Я присягнув, не повім Я неправди Давидові: |
36 | (89-37) повік буде насіння його, а престол його передо Мною як сонце, |
37 | (89-38) як місяць, він буде стояти повіки, і Свідок на хмарі правдивий... Села. |
38 | ¶ (89-39) А Ти опустив та обридив, розгнівався Ти на Свого помазанця, |
39 | (89-40) Ти неважливим зробив заповіта Свого раба, Ти скинув на землю корону його, |
40 | (89-41) всю горожу його поламав, твердині його обернув на руїну!... |
41 | (89-42) Всі грабують його, хто проходить дорогою, він став для сусідів своїх посміховищем... |
42 | (89-43) Підніс Ти правицю його переслідувачів, усіх його ворогів Ти потішив, |
43 | (89-44) і Ти відвернув вістря шаблі його... у війні ж не підтримав його... |
44 | (89-45) Ти слави позбавив його, а трона його повалив був на землю, |
45 | (89-46) скоротив Ти був дні його молодости, розтягнув над ним сором! Села. |
46 | (89-47) Доки, Господи, будеш ховатись назавжди, доки буде палати Твій гнів, як огонь? |
47 | (89-48) Пам'ятай же про мене, яка довгота життя людського? Для чого створив Ти всіх людських синів на ніщо? |
48 | (89-49) Котрий чоловік буде жити, а смерти на бачитиме, збереже свою душу від сили шеолу? Села. |
49 | (89-50) Де Твої перші милості, Господи, що їх присягав Ти Давидові у Своїй вірності? |
50 | (89-51) Згадай, Господи, про ганьбу рабів Своїх, яку я ношу в своїм лоні від усіх великих народів, |
51 | (89-52) якою Твої вороги зневажають, о Господи, і кроки Твого помазанця безславлять! |
52 | (89-53) Благословенний навіки Господь! Амінь і амінь! |