| Chapter 14 |
1 | ¶ Мудра жінка будує свій дім, а безумна своєю рукою руйнує його. |
2 | ¶ Хто ходить в простоті своїй, боїться той Господа, а в кого дороги криві, той погорджує Ним. |
3 | ¶ На устах безумця галузка пихи, а губи премудрих їх стережуть. |
4 | ¶ Де немає биків, там ясла порожні, а щедрість врожаю у силі вола. |
5 | ¶ Свідок правдивий не лже, а свідок брехливий говорить неправду. |
6 | ¶ Насмішник шукає премудрости, та надаремно, пізнання легке для розумного. |
7 | ¶ Ходи здалека від людини безумної, і від того, в кого мудрих уст ти не бачив. |
8 | ¶ Мудрість розумного то розуміння дороги своєї, а глупота дурних то омана. |
9 | ¶ Нерозумні сміються з гріха, а між праведними уподобання. |
10 | ¶ Серце знає гіркоту своєї душі, і в радість його не втручається інший. |
11 | ¶ Буде вигублений дім безбожних, а намет безневинних розквітне. |
12 | ¶ Буває, дорога людині здається простою, та кінець її стежка до смерти. |
13 | ¶ Також іноді і від сміху болить серце, і закінчення радости смуток. |
14 | ¶ Хто підступного серця, насититься той із доріг своїх, а добра людина із чинів своїх. |
15 | ¶ Вірить безглуздий в кожнісіньке слово, а мудрий зважає на кроки свої. |
16 | ¶ Мудрий боїться й від злого вступає, нерозумний же гнівається та сміливий. |
17 | ¶ Скорий на гнів учиняє глупоту, а людина лукава зненавиджена. |
18 | ¶ Нерозумні глупоту вспадковують, а мудрі знанням коронуються. |
19 | ¶ Поклоняться злі перед добрими, а безбожники при брамах праведного. |
20 | ¶ Убогий зненавиджений навіть ближнім своїм, а в багатого друзі численні. |
21 | ¶ Хто погорджує ближнім своїм, той грішить, а ласкавий до вбогих блаженний. |
22 | ¶ Чи ж не блудять, хто оре лихе? А милість та правда для тих, хто оре добро. |
23 | ¶ Кожна праця приносить достаток, але праця уст в недостаток веде. |
24 | ¶ Корона премудрих їхня мудрість, а вінець нерозумних глупота. |
25 | ¶ Свідок правдивий визволює душі, а свідок обманливий брехні торочить. |
26 | ¶ У Господньому страхові сильна надія, і Він пристановище дітям Своїм. |
27 | Страх Господній криниця життя, щоб віддалятися від пасток смерти. |
28 | ¶ У численності люду величність царя, а в браку народу погибіль володаря. |
29 | ¶ Терпеливий у гніві багаторозумний, а гнівливий вчиняє глупоту. |
30 | ¶ Лагідне серце життя то для тіла, а заздрість гнилизна костей. |
31 | ¶ Хто тисне нужденного, той ображає свого Творця, а хто милостивий до вбогого, той поважає Його. |
32 | ¶ Безбожний у зло своє падає, а праведний повний надії й при смерті своїй. |
33 | ¶ Мудрість має спочинок у серці розумного, а що в нутрі безумних, те виявиться. |
34 | ¶ Праведність люд підіймає, а беззаконня то сором народів. |
35 | ¶ Ласка царева рабові розумному, гнів же його проти того, хто соромить його. |