| Chapter 25 |
1 | ¶ І оце Соломонові приповісті, що зібрали люди Єзекії, Юдиного царя. |
2 | ¶ Слава Божа щоб справу сховати, а слава царів щоб розвідати справу. |
3 | Небо високістю, і земля глибиною, і серце царів недослідимі. |
4 | ¶ Як відкинути жужель від срібла, то золотареві виходить посудина, |
5 | коли віддалити безбожного з-перед обличчя царевого, то справедливістю міцно поставиться трон його. |
6 | ¶ Перед царем не пишайся, а на місці великих не стій, |
7 | бо ліпше, як скажуть тобі: Ходи вище сюди! аніж тебе знизити перед шляхетним, що бачили очі твої. |
8 | ¶ Не спішися ставати до позову, бо що будеш робити в кінці його, як тебе засоромить твій ближній? |
9 | Судися за сварку свою з своїм ближнім, але не виявляй таємниці іншого, |
10 | щоб тебе не образив, хто слухати буде, і щоб не вернулась на тебе обмова твоя. |
11 | ¶ Золоті яблука на срібнім тарелі це слово, проказане часу свого. |
12 | Золотая сережка й оздоба зо щирого золота це мудрий картач для уважного уха. |
13 | ¶ Немов снігова прохолода в день жнив посол вірний для тих, хто його посилає, і він душу пана свого оживляє. |
14 | ¶ Хмари та вітер, а немає дощу це людина, що чваниться даром, та його не дає. |
15 | ¶ Володар зм'якшується терпеливістю, а м'якенький язик ломить кістку. |
16 | ¶ Якщо мед ти знайшов, то спожий, скільки досить тобі, щоб ним не пересититися та не звернути. |
17 | ¶ Здержуй ногу свою від дому твого товариша, щоб тобою він не переситивсь, і не зненавидів тебе. |
18 | ¶ Молот, і меч, і гостра стріла, людина, що говорить на ближнього свого, як свідок брехливий. |
19 | ¶ Гнилий зуб та кульгава нога це надія на зрадливого радника в день твого утиску. |
20 | ¶ Що здіймати одежу холодного дня, що лити оцет на соду, це співати пісні серцю засмученому. |
21 | ¶ Якщо голодує твій ворог нагодуй його хлібом, а як спрагнений він водою напій ти його, |
22 | бо цим пригортаєш ти жар на його голову, і Господь надолужить тобі! |
23 | ¶ Вітер північний народжує дощ, а таємний язик сердите обличчя. |
24 | ¶ Ліпше жити в куті на даху, ніж з сварливою жінкою в спільному домі. |
25 | ¶ Добра звістка з далекого краю це холодна водиця на спрагнену душу. |
26 | ¶ Джерело скаламучене чи зіпсутий потік це праведний, що схиляється перед безбожним. |
27 | ¶ Їсти меду багато не добре, так досліджувати власну славу неслава. |
28 | ¶ Людина, що стриму немає для духу свого, це зруйноване місто без муру. |