| Chapter 13 |
1 | ¶ Пророцтво про Вавилон, що бачив Ісая, син Амосів. |
2 | Підійміте прапора на лисую гору, кличте їх голосніш, помахайте рукою, щоб ішли у ворота! |
3 | Я звелів був Своїм посвяченим, теж покликав лицарство Своє на Мій гнів, що зухвало радіють. |
4 | Чути гамір у горах, як народу численного, чути гомін згромаджених тут царств народів: це переглядає Господь Саваот бойове Своє військо! |
5 | Приходять з далекого краю, із кінців небес, Господь і знаряддя гніву Його, щоб усю землю понищити! |
6 | ¶ Голосіть, бо близький день Господній, він від Всемогутнього прийде, немов зруйнування... |
7 | Тому то ослабнуть всі руки, і кожне серце людини зневіриться. |
8 | І вони налякаються, болі та муки їх схоплять, немов породілля та, будуть тремтіти... Остовпіють один перед одним, полум'яні обличчя то їхні обличчя... |
9 | Оце день Господній приходить, суворий, і лютість, і полум'я гніву, щоб землю зробити спустошенням, а грішних її повигублювати з неї! |
10 | Бо зорі небесні та їхні сузір'я не дадуть свого світла, сонце затьмиться при сході своєму, а місяць не буде вже сяяти світлом своїм... |
11 | І Я покараю всесвіт за зло, а безбожних за їхню провину, бундючність злочинця спиню, а гордість насильників знижу! |
12 | Я зроблю людину дорожчою від щирого золота, і смертну людину від офірського золота. |
13 | Тому небеса захитаю, і рухнеться земля з свого місця від лютости Господа Саваота, у День, як палатиме гнів Його... |
14 | І буде народ, як та сарна сполошена чи як отара, якої зібрати немає кому... До народу свого кожен звернеться, і кожен до краю свого втікатиме. |
15 | Кожен знайдений буде заколеним, і кожен узятий впаде від меча... |
16 | А їхні діти на їхніх очах порозбивані будуть, їхні доми пограбовані будуть, а їхніх жінок побезчестять! |
17 | Оце Я збуджу на них мідян, що срібла не лічать, а золото не чують бажання до нього, |
18 | і будуть вбивати юнаків їхні луки, і над плодом утроби вони милосердя не матимуть, їхнє око над дітьми не матиме милости... |
19 | ¶ І стане тоді Вавилон, краса царств, пишнота халдейської гордости, таким, як Бог зруйнував був Содом та Гоморру! |
20 | Не буде назавжди заселений він, нізамешкалий з роду в рід, і араб там не стане наметом, і там пастухи не спочинуть з своєю отарою... |
21 | Але будуть барложити там звірі пустині, і будуть доми їхні совами повні, і там пробуватимуть струсі, і волохаті демони там танцюватимуть... |
22 | І завиють шакали в порожніх хоромах його, а гієни в веселих палацах! І близьке вже наступлення часу його, і не забаряться ці його дні! |