| Chapter 33 |
1 | ¶ Горе тобі, що пустошиш, хоч сам не спустошений, тобі, що грабуєш, хоч тебе й не грабовано! Коли ти пустошити скінчиш, опустошений будеш, коли грабувати скінчиш, тебе пограбують... |
2 | Господи, змилуйсь над нами, на Тебе надіємось ми! Будь їхнім раменом щоранку та в час утиску нашим спасінням! |
3 | Від сильного голосу Твого народи втікатимуть, від Твого вивищення розпорошаться люди. |
4 | І ваша здобич збереться, як збирають тих коників, як літає ота сарана, так кидатись будуть на неї. |
5 | Величний Господь, бо на височині пробуває; Він наповнив Сіон правосуддям та правдою. |
6 | І буде безпека за часу твого, щедрота спасіння, мудрости та пізнання. Страх Господній буде він скарбом його. |
7 | Тож по вулицях їхні хоробрі кричать, гірко плачуть провісники миру. |
8 | Биті дороги порожніми стали, нема мандрівця на дорозі! Він зламав заповіта, зневажив міста, злегковажив людину... |
9 | Сумує та слабне земля, засоромився й в'яне Ливан, став Сарон немов пуща, Башан та Кармел своє листя зронили... |
10 | Нині воскресну, говорить Господь, нині прославлюсь, нині буду вознесений! |
11 | Заваготієте сіном, стерню ви породите; дух ваш огонь, який вас пожере... |
12 | І стануть народи за місце паління вапна, за тернину потяту, і будуть огнем вони спалені... |
13 | ¶ Почуйте, далекі, що Я був зробив, і пізнайте, близькі, Мою силу! |
14 | Затривожились грішні в Сіоні, і трепет безбожних обняв... Хто з нас мешкатиме при жерущім огні? Хто з нас мешкати буде при вічному огнищіу? |
15 | Хто ходить у правді й говорить правдиве, хто бридиться зиском насилля, хто долоні свої випорожнює, щоб хабара не тримати, хто ухо своє затикає, щоб не чути про кровопролиття, і зажмурює очі свої, щоб не бачити зла, |
16 | той перебуватиме на високостях, скельні твердині його недоступна оселя, його хліб буде даний йому, вода йому завжди запевнена! |
17 | Твої очі побачать Царя в Його пишній красі, будуть бачити землю далеку. |
18 | Твоє серце роздумувати буде про страх: Де Той, Хто рахує? Де Той, Хто все важить? Де Той, Хто обчислює башти? |
19 | Уже не побачиш народу зухвалого, народу глибокомовного, якого не можна було б розібрати, незрозумілоязикого, якого не можна було б зрозуміти. |
20 | Подивись на Сіон, на місто наших святкових зібрань, очі твої вгледять Єрусалим, мешкання спокійне, скинію ту незрушиму, кілля її не порушаться ввік, а всі шнури її не порвуться. |
21 | Бо величний Господь для нас тільки отам, місце потоків й просторих річок, не ходить по ньому весловий байдак, і міцний корабель не перейде його. |
22 | Бо Господь наш суддя, Господь законодавець для нас, Господь то наш цар, і Він нас спасе! |
23 | Опустилися шнури твої, не зміцняють підвалини щогли своєї, вітрил не натягують. Тоді будуть ділити награбовану здобич, і навіть криві грабуватимуть. |
24 | І не скаже мешканець Я хворий! І прощені будуть провини народу, що в ньому живе. |