| Chapter 38 |
1 | ¶ Тими днями смертельно захворів був Єзекія. І прийшов до нього Ісая, Амосів син, пророк, і сказав до нього: Так сказав Господь: Заряди своєму домові, бо ти вмираєш і не будеш жити... |
2 | І відвернув Єзекія обличчя своє до стіни, і помолився до Господа, |
3 | та й сказав: О, Господи, згадай же, що я ходив перед обличчям Твоїм правдою та цілим серцем, і робив я добре в очах Твоїх! І заплакав Єзекія ревним плачем! |
4 | І було Господнє слово до Ісаї, говорячи: |
5 | Іди й скажеш до Єзекії: Так сказав Господь, Бог батька твого Давида: Почув Я молитву твою, побачив Я сльозу твою! Ось Я додаю до днів твоїх п'ятнадцять літ, |
6 | і з руки асирійського царя врятую тебе та це місто, й обороню це місто. |
7 | І оце тобі знак від Господа, що Господь зробить ту річ, про яку говорив: |
8 | ось я вертаю тінь ступеня, що від сонця зійшла на ступені Ахазові, назад на десять ступенів. І вернулося сонце на десять ступенів тими ступенями, якими зійшло було. |
9 | ¶ Ось писання Єзекії, Юдиного царя, коли він був захворів та видужав з своєї хвороби: |
10 | Я сказав був: Опівдні днів своїх відійду до шеолових брам, решти років своїх я не матиму... |
11 | Я сказав: Не побачу я Господа, Господа в краї живих, уже між мешканцями царства померлих не побачу людини... |
12 | Домівка моя вже розібрана, і від мене відібрана, немов той пастуший намет; я життя своє звинув, мов ткач, від основи мене Він відірве, покінчить мене з дня до ночі... |
13 | Я кричав аж до ранку... Він, як лев, поторощить всі кості мої, з дня до ночі покінчить зо мною... |
14 | Пищу я, мов ластівка чи журавель, воркочу, мов той голуб; заниділи очі мої, визираючи до високости... Господи, причавлений я, поручися за мене! |
15 | Що маю сказати? А що Він сказав був мені, те й вчинив. Тихо змандрую всі літа свої через гіркість моєї душі! |
16 | Господи, на них, на словах Твоїх, житимуть люди, і в усьому цьому життя моєї душі, уздоров же мене й оживи Ти мене! |
17 | Ось терпіння це вийшло мені на добро, Ти стримав від гробу гниття мою душу, бо Ти кинув за спину Свою всі гріхи мої, |
18 | бо не буде ж шеол прославляти Тебе, смерть не буде Тебе вихваляти... Не мають надії на правду Твою ті, хто сходить до гробу. |
19 | Живий, тільки живий Тебе славити буде, як я ось сьогодні, батько синам розголосить про правду Твою! |
20 | Господь на спасіння мені, і ми будем співати пісноспіви свої у домі Господнім по всі дні мого життя! |
21 | А Ісая сказав: Нехай візьмуть грудку фіґ, і нехай розітруть на тому гнояку, і видужає! |
22 | А Єзекія промовив: Який знак, що я ввійду до Господнього дому? |