| Chapter 3 |
1 | ¶ (4-1) Бо ось тими днями та часу того, коли долю Юді та Єрусалиму верну, |
2 | (4-2) то зберу всі народи, зведу їх у долину Йосафатову, і там буду судитися з ними за народ Мій й спадщину Мою, за Ізраїля, що його розпорошили поміж народами, а Мій Край поділили. |
3 | (4-3) І за народ Мій вони кидали жереба, і юнака за блудницю давали, а дівчину за вино продавали, і пили. |
4 | (4-4) І що вам до Мене, Тире й Сидоне, та всі филистимські довкілля? Чи свій чин на Мені надолужите? Може хочете щось учинити Мені, то легко та скоро зверну Я ваш чин вам на голову, |
5 | (4-5) що срібло Моє й Моє золото позабирали, а коштовні клейноди Мої в свої храми повносили... |
6 | (4-6) А синів Юди та Єрусалиму ви грецьким синам продали, щоб їх віддалити від їхніх границь... |
7 | (4-7) Ось Я їх позбуджую з місця того, куди їх продали, ваш чин поверну вам на голову! |
8 | (4-8) І попродаю ваших синів та ваших дочок в руку Юдських синів, а вони віддадуть їх шев'янам, до люду далекого, бо Господь так сказав. |
9 | ¶ (4-9) Кличте про це між народами, оголосіте святую війну, збудіте лицарство, хай сходяться, нехай підіймаються всі вояки. |
10 | (4-10) Перекуйте свої лемеші на мечі, а ваші серпи на списи, хай навіть безсилий говорить: Я лицар! |
11 | (4-11) Поспішіть і прийдіть, всі народи з довкілля, й зберіться, туди, Господи, спустиш лицарство Своє. |
12 | (4-12) Нехай збудяться й зійдуть народи в долину Йосафатову, бо сяду Я там, щоб судити всі народи з довкілля. |
13 | (4-13) Пошліть на роботу серпа, бо жниво дозріло, приходьте, зійдіть, бо чавило наповнене, кадки переливаються, бо зло їхнє розмножилось! |
14 | (4-14) Натовпи, натовпи у вирішальній долині, бо близький день Господній у вирішальній долині. |
15 | (4-15) Сонце та місяць стемніють, а зорі загублять свій блиск, |
16 | (4-16) і Господь загримить із Сіону, та з Єрусалиму Свій голос подасть, і небо й земля затремтять, та Господь охорона Своєму народові, і твердиня синам Ізраїлевим! |
17 | (4-17) І пізнаєте ви, що Я Господь, Бог ваш, Який пробуває в Сіоні, на святій Своїй горі. І станеться Єрусалим за святиню, і чужі вже не будуть ходити по ньому. |
18 | ¶ (4-18) І станеться в день той, гори будуть кропити виноградовий сік, а підгірки стоятимуть у молоці, і всі Юдські потоки водою заб'ють, а з дому Господнього вийде джерело, і напоїть долину Шіттім. |
19 | (4-19) Єгипет спустошенням стане, і пустинею голою стане Едом за насильство синам Юди, за те, що лили кров невинну у їхньому Краї. |
20 | (4-20) А Юдея жити буде повіки, і Єрусалим з роду в рід, |
21 | (4-21) і помщу за їхню кров, що за неї Я ще не помстив, і буде Господь пробувати на Сіоні! |