| Chapter 4 |
1 | ¶ І вернувся той Ангол, що говорив зо мною, і збудив мене, як чоловіка, якого будять зо сну його. |
2 | І сказав він до мене: Що ти бачиш? А я відказав: Бачу я, ось світильник, увесь із золота, і чаша на верху його, і сім лямпад його на ньому, і по сім рурочок для лямпад, що на верху його. |
3 | І дві оливки на ньому, одна з правиці чаші, а одна на лівиці її. |
4 | І говорив я й сказав до Ангола, що говорив зо мною, кажучи: Що це, мій пане? |
5 | І відповів Ангол, що говорив зо мною, та й сказав мені: Чи ж ти не знаєш, що це таке? А я відказав: Ні, пане! |
6 | І відповів він, і сказав мені, говорячи: Оце таке Господнє слово до Зоровавеля: Не силою й не міццю, але тільки Моїм Духом, говорить Господь Саваот. |
7 | Хто ти, горо велика? Перед Зоровавелем ти станеш рівниною. І він винесе наріжного каменя при криках: Милість, милість йому! |
8 | І було мені слово Господнє таке: |
9 | Зоровавелеві руки заклали цей дім, і руки його викінчать, і ти пізнаєш, що Господь Саваот послав мене до вас. |
10 | Бо хто буде погорджувати днем малих речей? Але будуть тішитися, і будуть дивитись на теслярського виска в руці Зоровавеля ті семеро, Господні очі, що ходять по всій землі. |
11 | ¶ І заговорив я та й до нього сказав: Що це за дві оливки праворуч свічника й ліворуч його? |
12 | І заговорив я вдруге, та й до нього сказав: Що це за дві галузки оливок, що через дві золоті рурки виливають з себе золото? |
13 | І сказав він до мене, говорячи: Хіба ти не знаєш, що це? А я відказав: Ні, пане! |
14 | І він сказав: Це два Помазанці, що стоять перед Господом всієї землі. |