| Chapter 6 |
1 | ¶ Після того Ісус перейшов на той бік Галілейського чи Тіверіядського моря. |
2 | А за Ним ішла безліч народу, бо бачили чуда Його, що чинив над недужими. |
3 | Ісус же на гору зійшов, і сидів там зо Своїми учнями. |
4 | Наближалася ж Пасха, свято юдейське. |
5 | А Ісус, звівши очі Свої та побачивши, яка безліч народу до Нього йде, говорить Пилипові: Де ми купимо хліба, щоб вони поживились? |
6 | Він же це говорив, його випробовуючи, бо знав Сам, що Він має робити. |
7 | Пилип Йому відповідь дав: І за двісті динаріїв їм хліба не стане, щоб кожен із них бодай трохи дістав. |
8 | Говорить до Нього Андрій, один з учнів Його, брат Симона Петра: |
9 | Є тут хлопчина один, що має п'ять ячних хлібів та дві рибі, але що то на безліч таку! |
10 | А Ісус відказав: Скажіть людям сідати! А була на тім місці велика трава. І засіло чоловіка числом із п'ять тисяч. |
11 | А Ісус узяв хліби, і, подяку вчинивши, роздав тим, хто сидів. Так само і з риб, скільки хотіли вони. |
12 | І, як наїлись вони, Він говорить до учнів Своїх: Позбирайте куски позосталі, щоб ніщо не загинуло. |
13 | І зібрали вони. І дванадцять повних кошів наклали кусків, що лишились їдцям із п'яти ячних хлібів. |
14 | А люди, що бачили чудо, яке Ісус учинив, гомоніли: Це Той справді Пророк, що повинен прибути на світ! |
15 | ¶ Спостерігши ж Ісус, що вони мають замір прийти та забрати Його, щоб настановити царем, знов на гору пішов Сам один. |
16 | А як вечір настав, то зійшли Його учні над море. |
17 | І, ввійшовши до човна, на другий бік моря вони попливли, до Капернауму. І темрява вже наступила була, а Ісус ще до них не приходив. |
18 | Від великого ж вітру, що віяв, хвилювалося море. |
19 | Як вони ж пропливли стадій із двадцять п'ять або з тридцять, то Ісуса побачили, що йде Він по морю, і до човна зближається, і їх страх обгорнув... |
20 | Він же каже до них: Це Я, не лякайтесь! |
21 | І хотіли вони взяти до човна Його; та човен зараз пристав до землі, до якої пливли. |
22 | ¶ А наступного дня той народ, що на тім боці моря стояв, побачив, що там іншого човна, крім одного того, що до нього ввійшли були учні Його, не було, і що до човна не входив Ісус із Своїми учнями, але відпливли самі учні. |
23 | А тим часом із Тіверіяди припливли човни інші близько до місця того, де вони їли хліб, як Господь учинив був подяку. |
24 | Отож, як побачили люди, що Ісуса та учнів Його там нема, то в човни посідали самі й прибули до Капернауму, і шукали Ісуса. |
25 | І, на тім боці моря знайшовши Його, сказали Йому: Коли Ти прибув сюди, Учителю? |
26 | Відповів їм Ісус і сказав: Поправді, поправді кажу вам: Мене не тому ви шукаєте, що бачили чуда, а що їли з хлібів і наситились. |
27 | Пильнуйте не про поживу, що гине, але про поживу, що зостається на вічне життя, яку дасть нам Син Людський, бо відзначив Його Бог Отець. |
28 | ¶ Сказали ж до Нього вони: Що ми маємо почати, щоб робити діла Божі? |
29 | Ісус відповів і сказав їм: Оце діло Боже, щоб у Того ви вірували, Кого Він послав. |
30 | А вони відказали Йому: Яке ж знамено Ти чиниш, щоб побачили ми й поняли Тобі віри? Що Ти робиш? |
31 | Наші отці їли манну в пустині, як написано: Хліб із неба їм дав на поживу. |
32 | А Ісус їм сказав: Поправді, поправді кажу вам: Не Мойсей хліб із неба вам дав, Мій Отець дає вам хліб правдивий із неба. |
33 | Бо хліб Божий є Той, Хто сходить із неба й дає життя світові. |
34 | А вони відказали до Нього: Давай, Господи, хліба такого нам завжди! |
35 | Ісус же сказав їм: Я хліб життя. Хто до Мене приходить, не голодуватиме він, а хто вірує в Мене, ніколи не прагнутиме. |
36 | Але Я вам сказав, що Мене хоч ви й бачили, та не віруєте. |
37 | Усе прийде до Мене, що Отець дає Мені, а того, хто до Мене приходить, Я не вижену геть. |
38 | Бо Я з неба зійшов не на те, щоб волю чинити Свою, але волю Того, Хто послав Мене. |
39 | Оце ж воля Того, Хто послав Мене, щоб з усього, що дав Мені Він, Я нічого не стратив, але воскресив те останнього дня. |
40 | Оце ж воля Мого Отця, щоб усякий, хто Сина бачить та вірує в Нього, мав вічне життя, і того воскрешу Я останнього дня. |
41 | Тоді стали юдеї ремствувати на Нього, що сказав: Я той хліб, що з неба зійшов. |
42 | І казали вони: хіба Він не Ісус, син Йосипів, що ми знаємо батька та матір Його? Як же Він каже: Я з неба зійшов? |
43 | А Ісус відповів і промовив до них: Не ремствуйте ви між собою! |
44 | Ніхто бо не може до Мене прийти, як Отець, що послав Мене, не притягне його, і того воскрешу Я останнього дня. |
45 | У Пророків написано: І всі будуть від Бога навчені. Кожен, хто від Бога почув і навчився, приходить до Мене. |
46 | Це не значить, щоб хтось Отця бачив, тільки Той Отця бачив, Хто походить від Бога. |
47 | Поправді, поправді кажу Вам: Хто вірує в Мене, життя вічне той має. |
48 | Я хліб життя! |
49 | Отці ваші в пустині їли манну, і померли. |
50 | То є хліб, Який сходить із неба, щоб не вмер, хто Його споживає. |
51 | Я хліб живий, що з неба зійшов: коли хто споживатиме хліб цей, той повік буде жити. А хліб, що дам Я, то є тіло Моє, яке Я за життя світові дам. |
52 | Тоді між собою змагатися стали юдеї, говорячи: Як же Він може дати нам тіла спожити? |
53 | І сказав їм Ісус: Поправді, поправді кажу вам: Якщо ви споживати не будете тіла Сина Людського й пити не будете крови Його, то в собі ви не будете мати життя. |
54 | Хто тіло Моє споживає та кров Мою п'є, той має вічне життя, і того воскрешу Я останнього дня. |
55 | Бо тіло Моє то правдиво пожива, Моя ж кров то правдиво пиття. |
56 | Хто тіло Моє споживає та кров Мою п'є, той в Мені перебуває, а Я в ньому. |
57 | Як Живий Отець послав Мене, і живу Я Отцем, так і той, хто Мене споживає, і він житиме Мною. |
58 | То є хліб, що з неба зійшов. Не як ваші отці їли манну й померли, хто цей хліб споживає, той жити буде повік! |
59 | Оце Він говорив, коли в Капернаумі навчав у синагозі. |
60 | ¶ А багато-хто з учнів Його, як почули оце, гомоніли: Жорстока це мова! Хто слухати може її? |
61 | А Ісус, Сам у Собі знавши це, що учні Його на те ремствують, промовив до них: Чи оце вас спокушує? |
62 | А що ж, як побачите Людського Сина, що сходить туди, де перше Він був? |
63 | То дух, що оживлює, тіло ж не помагає нічого. Слова, що їх Я говорив вам, то дух і життя. |
64 | Але є дехто з вас, хто не вірує. Бо Ісус знав спочатку, хто ті, хто не вірує, і хто видасть Його. |
65 | І сказав Він: Я тому й говорив вам, що до Мене прибути не може ніхто, як не буде йому від Отця дане те. |
66 | Із того часу відпали багато-хто з учнів Його, і не ходили вже з Ним. |
67 | І сказав Ісус Дванадцятьом: Чи не хочете й ви відійти? |
68 | Відповів Йому Симон Петро: До кого ми підемо, Господи? Ти маєш слова життя вічного. |
69 | Ми ж увірували та пізнали, що Ти Христос, Син Бога Живого! |
70 | Відповів їм Ісус: Чи не Дванадцятьох Я вас вибрав? Та один із вас диявол... |
71 | Це сказав Він про Юду, сина Симонового, Іскаріота. Бо цей мав Його видати, хоч він був один із Дванадцятьох. |