| Chapter 14 |
1 | ¶ Нехай серце вам не тривожиться! Віруйте в Бога, і в Мене віруйте! |
2 | Багато осель у домі Мого Отця; а коли б то не так, то сказав би Я вам, що йду приготувати місце для вас? |
3 | А коли відійду й приготую вам місце, Я знову прийду й заберу вас до Себе, щоб де Я були й ви. |
4 | ¶ А куди Я йду дорогу ви знаєте. |
5 | Говорить до Нього Хома: Ми не знаємо, Господи, куди йдеш; як же можемо знати дорогу? |
6 | Промовляє до нього Ісус: Я дорога, і правда, і життя. До Отця не приходить ніхто, якщо не через Мене. |
7 | Коли б то були ви пізнали Мене, ви пізнали були б і Мого Отця. Відтепер Його знаєте ви, і Його бачили. |
8 | Говорить до Нього Пилип: Господи, покажи нам Отця, і вистачить нам! |
9 | Промовляє до нього Ісус: Стільки часу Я з вами, ти ж не знаєш, Пилипе, Мене? Хто бачив Мене, той бачив Отця, то як же ти кажеш: Покажи нам Отця? |
10 | Чи не віруєш ти, що Я в Отці, а Отець у Мені? Слова, що Я вам говорю, говорю не від Себе, а Отець, що в Мені перебуває, Той чинить діла ті. |
11 | Повірте Мені, що Я в Отці, а Отець у Мені! Коли ж ні, то повірте за вчинки самі. |
12 | ¶ Поправді, поправді кажу вам: Хто вірує в Мене, той учинить діла, які чиню Я, і ще більші від них він учинить, бо Я йду до Отця. |
13 | І коли що просити ви будете в Імення Моє, те вчиню, щоб у Сині прославивсь Отець. |
14 | Коли будете в Мене просити чого в Моє Ймення, то вчиню. |
15 | ¶ Якщо Ви Мене любите, Мої заповіді зберігайте! |
16 | І вблагаю Отця Я, і Втішителя іншого дасть вам, щоб із вами повік перебував, |
17 | Духа правди, що Його світ прийняти не може, бо не бачить Його та не знає Його. Його знаєте ви, бо при вас перебуває, і в вас буде Він. |
18 | ¶ Я не кину вас сиротами, Я прибуду до вас! |
19 | Ще недовго, і вже світ Мене не побачить, але ви Мене бачити будете, бо живу Я і ви жити будете! |
20 | Того дня пізнаєте ви, що в Своїм Я Отці, а ви в Мені, і Я в вас. |
21 | Хто заповіді Мої має та їх зберігає, той любить Мене. А хто любить Мене, то полюбить його Мій Отець, і Я полюблю Його, і об'явлюсь йому Сам. |
22 | Запитує Юда, не Іскаріотський, Його: Що то, Господи, що Ти нам об'явитися маєш, а не світові? |
23 | Ісус відповів і до нього сказав: Як хто любить Мене, той слово Моє берегтиме, і Отець Мій полюбить його, і Ми прийдемо до нього, і оселю закладемо в нього. |
24 | Хто не любить Мене, той не береже Моїх слів. А слово, що чуєте ви, не Моє, а Отця, що послав Мене. |
25 | ¶ Говорив це Я вам, бувши з вами. |
26 | Утішитель же, Дух Святий, що Його Отець пошле в Ім'я Моє, Той навчить вас усього, і пригадає вам усе, що Я вам говорив. |
27 | Зоставляю вам мир, мир Свій вам даю! Я даю вам не так, як дає світ. Серце ваше нехай не тривожиться, ані не лякається! |
28 | ¶ Чули ви, що Я вам говорив: Я відходжу, і вернуся до вас. Якби ви любили Мене, то ви б тішилися, що Я йду до Отця, бо більший за Мене Отець. |
29 | І тепер Я сказав вам, передніше, ніж сталося, щоб ви вірували, коли станеться. |
30 | Небагато вже Я говоритиму з вами, бо надходить князь світу цього, а в Мені він нічого не має, |
31 | та щоб світ зрозумів, що люблю Я Отця, і як Отець наказав Мені, так роблю. Уставайте, ходім звідсіля! |