| Chapter 17 |
1 | ¶ По мові оцій Ісус очі Свої звів до неба й промовив: Прийшла, Отче, година, прослав Сина Свого, щоб і Син Твій прославив Тебе, |
2 | бо Ти дав Йому владу над тілом усяким, щоб Він дав життя вічне всім їм, яких дав Ти Йому. |
3 | Життя ж вічне це те, щоб пізнали Тебе, єдиного Бога правдивого, та Ісуса Христа, що послав Ти Його. |
4 | Я прославив Тебе на землі, довершив Я те діло, що Ти дав Мені виконати. |
5 | І тепер прослав, Отче, Мене Сам у Себе тією славою, яку в Тебе Я мав, поки світ не постав. |
6 | ¶ Я Ім'я Твоє виявив людям, що Мені Ти із світу їх дав. Твоїми були вони, і Ти дав їх Мені, і вони зберегли Твоє слово. |
7 | Тепер пізнали вони, що все те, що Ти Мені дав, від Тебе походить, |
8 | бо слова, що дав Ти Мені, Я їм передав, і вони прийняли й зрозуміли правдиво, що Я вийшов від Тебе, і ввірували, що послав Ти Мене. |
9 | Я благаю за них. Не за світ Я благаю, а за тих, кого дав Ти Мені, Твої бо вони! |
10 | Усе бо Моє то Твоє, а Твоє то Моє, і прославивсь Я в них. |
11 | ¶ І не на світі вже Я, а вони ще на світі, а Я йду до Тебе. Святий Отче, заховай в Ім'я Своє їх, яких дав Ти Мені, щоб як Ми, єдине були! |
12 | Коли з ними на світі Я був, Я беріг їх у Ймення Твоє, тих, що дав Ти Мені, і зберіг, і ніхто з них не згинув, крім призначеного на загибіль, щоб збулося Писання. |
13 | Тепер же до Тебе Я йду, але це говорю Я на світі, щоб мали вони в собі радість Мою досконалу. |
14 | Я їм дав Твоє слово, але світ їх зненавидів, бо вони не від світу, як і Я не від світу. |
15 | Не благаю, щоб Ти їх зо світу забрав, але щоб зберіг їх від злого. |
16 | Не від світу вони, як і Я не від світу. |
17 | ¶ Освяти Ти їх правдою! Твоє слово то правда. |
18 | Як на світ Ти послав Мене, так і Я на світ послав їх. |
19 | А за них Я посвячую в жертву Самого Себе, щоб освячені правдою стали й вони. |
20 | ¶ Та не тільки за них Я благаю, а й за тих, що ради їхнього слова ввірують у Мене, |
21 | щоб були всі одно: як Ти, Отче, в Мені, а Я у Тобі, щоб одно були в Нас і вони, щоб увірував світ, що Мене Ти послав. |
22 | А ту славу, що дав Ти Мені, Я їм передав, щоб єдине були, як єдине і Ми. |
23 | Я у них, а Ти у Мені, щоб були досконалі в одно, і щоб пізнав світ, що послав Мене Ти, і що їх полюбив Ти, як Мене полюбив. |
24 | ¶ Бажаю Я, Отче, щоб і ті, кого дав Ти Мені, там зо Мною були, де знаходжуся Я, щоб бачили славу Мою, яку дав Ти Мені, бо Ти полюбив Мене перше закладин світу. |
25 | Отче Праведний! Хоча не пізнав Тебе світ, та пізнав Тебе Я. І пізнали вони, що послав Мене Ти. |
26 | Я ж Ім'я Твоє їм об'явив й об'являтиму, щоб любов, що Ти нею Мене полюбив, була в них, а Я в них!... |