| Chapter 3 |
1 | ¶ А Петро та Іван на дев'яту годину молитви йшли разом у храм. |
2 | І несено там чоловіка одного, що кривий був з утроби своєї матері. Його садовили щоденно в воротях храму, що Красними звалися, просити милостині від тих, хто до храму йшов. |
3 | Як побачив же він, що Петро та Іван хочуть у храм увійти, став просити в них милостині. |
4 | Петро ж із Іваном поглянув на нього й сказав: Подивися на нас! |
5 | І той подивився на них, сподіваючися щось дістати від них. |
6 | Та промовив Петро: Срібла й золота в мене нема, але що я маю, даю тобі: У Ім'я Ісуса Христа Назарянина устань та й ходи! |
7 | І, узявши його за правицю, він підвів його. І хвилі тієї зміцнилися ноги й суглобці його!... |
8 | І, зірвавшись, він устав та й ходив, і з ними у храм увійшов, ходячи та підскакуючи, і хвалячи Бога! |
9 | Народ же ввесь бачив, як ходив він та Бога хвалив. |
10 | І пізнали його, що це той, що при Красних воротях храму сидів ради милостині. І вони переповнились жахом та подивом із того, що сталось йому! |
11 | А тому, що тримався він Петра та Івана, увесь народ зачудований збігся до них на той ґанок, який Соломоновим зветься. |
12 | ¶ І, побачивши це, промовив Петро до народу: Мужі ізраїльські! Чого ви дивуєтесь цим, та чого ви на нас позираєте так, ніби те, що він ходить, ми зробили своєю силою чи благочестям? |
13 | Бог Авраамів, та Ісаків, та Яковів, Бог наших батьків, Сина Свого прославив, Ісуса, Якого ви видали, і відцуралися перед Пилатом, як він присудив був пустити Його. |
14 | Але ви відцурались Святого та Праведного, і домагалися видати вам душогубця. |
15 | Начальника ж життя ви забили, та Його воскресив Бог із мертвих, чого свідками ми! |
16 | І через віру в Ім'я Його вздоровило Ім'я Його того, кого бачите й знаєте. І віра, що від Нього, принесла йому вздоровлення це перед вами всіма. |
17 | А тепер, браття, знаю, що вчинили ви це з несвідомости, як і ваші начальники. |
18 | А Бог учинив так, як Він провіщав був устами Своїх усіх пророків, щоб терпіти Христові. |
19 | Покайтеся ж та наверніться, щоб Він змилувався над вашими гріхами, |
20 | щоб часи відпочинку прийшли від обличчя Господнього, і щоб послав заповідженого вам Ісуса Христа, |
21 | що Його небо мусить прийняти аж до часу відновлення всього, про що провіщав Бог від віку устами всіх святих пророків Своїх! |
22 | Бо Мойсей провіщав: Господь Бог вам Пророка підійме від ваших братів, як мене; у всім Його слухайтеся, про що тільки Він вам говоритиме! |
23 | І станеться, що кожна душа, яка не послухала б того Пророка, знищена буде з народу. |
24 | Так само всі пророки від Самуїла й наступних, скільки їх говорило, також провіщали ці дні. |
25 | Сини ви пророків і того заповіту, що Бог вашим батькам заповів, промовляючи до Авраама: І в насінні твоїм усі народи землі благословлені будуть! |
26 | Воскресивши Свого Отрока, Бог послав Його перше до вас, щоб вас поблагословити, щоб кожен із вас відвернувся від злих своїх учинків! |