| Chapter 9 |
1 | ¶ Кажу правду в Христі, не обманюю, як свідчить мені моє сумління через Духа Святого, |
2 | що маю велику скорботу й невпинну муку для серця свого! |
3 | Бо я бажав би сам бути відлучений від Христа замість братів моїх, рідних мені тілом; |
4 | вони ізраїльтяни, що їм належить синівство, і слава, і заповіти, і законодавство, і Богослужба, і обітниці, |
5 | що їхні й отці, і від них же тілом Христос, що Він над усіма Бог, благословенний, навіки, амінь. |
6 | ¶ Не так, щоб Слово Боже не збулося. Бо не всі ті ізраїльтяни, хто від Ізраїля, |
7 | і не всі діти Авраамові, хто від насіння його, але: в Ісаку буде насіння тобі. |
8 | Цебто, не тілесні діти то діти Божі, але діти обітниці признаються за насіння. |
9 | А слово обітниці таке: На той час прийду, і буде син у Сари. |
10 | І не тільки це, але й Ревекка зачала дітей від одного ложа отця нашого Ісака, |
11 | бо коли вони ще не народились, і нічого доброго чи злого не вчинили, щоб позосталась постанова Божа у вибранні |
12 | не від учинків, але від Того, Хто кличе, сказано їй: Більший служитиме меншому, |
13 | як і написано: Полюбив Я Якова, а Ісава зненавидів. |
14 | ¶ Що ж скажемо? Може в Бога неправда? Зовсім ні! |
15 | Бо Він каже Мойсеєві: Помилую, кого хочу помилувати, і змилосерджуся, над ким хочу змилосердитись. |
16 | Отож, не залежить це ні від того, хто хоче, ні від того, хто біжить, але від Бога, що милує. |
17 | Бо Писання говорить фараонові: Власне на те Я поставив тебе, щоб на тобі показати Свою силу, і щоб звістилось по цілій землі Моє Ймення. |
18 | Отож, кого хоче Він милує, і кого хоче ожорсточує. |
19 | А ти скажеш мені: Чого ж іще Він докоряє, бо хто може противитись волі Його? |
20 | Отже, хто ти, чоловіче, що ти сперечаєшся з Богом? Чи скаже твориво творцеві: Пощо ти зробив мене так? |
21 | Чи ганчар не має влади над глиною, щоб із того самого місива зробити одну посудину на честь, а одну на нечесть? |
22 | Тож Бог, бажаючи показати гнів і виявити могутність Свою, щадив із великим терпінням посудини гніву, що готові були на погибіль, |
23 | і щоб виявити багатство слави Своєї на посудинах милосердя, що їх приготував на славу, |
24 | на нас, що їх і покликав не тільки від юдеїв, але й від поган. |
25 | ¶ Як і в Осії Він говорить: Назву Своїм народом не людей Моїх, і не улюблену улюбленою, |
26 | і на місці, де сказано їм: Ви не Мій народ, там названі будуть синами Бога Живого! |
27 | А Ісая взиває про Ізраїля: Коли б число синів Ізраїлевих було, як морський пісок, то тільки останок спасеться, |
28 | бо вирок закінчений та скорочений учинить Господь на землі! |
29 | І як Ісая віщував: Коли б Господь Саваот не лишив нам насіння, то ми стали б, як Содом, і подібні були б до Гоморри! |
30 | ¶ Що ж скажемо? Що погани, які не шукали праведности, досягли праведности, тієї праведности, що від віри, |
31 | а Ізраїль, що шукав Закона праведности, не досяг Закону праведности. |
32 | Чому? Бо шукали не з віри, але якби з учинків Закону; вони бо спіткнулись об камінь спотикання, |
33 | як написано: Ось Я кладу на Сіоні камінь спотикання та скелю спокуси, і кожен, хто вірує в Нього, не посоромиться! |