| Chapter 4 |
1 | ¶ Ось тому, мавши за милосердям Божим таке служіння, ми не тратимо відваги, |
2 | але ми відреклися тайного сорому, не ходячи в хитрості та не перекручуючи Божого Слова, але з'явленням правди доручуємо себе кожному сумлінню людському перед Богом. |
3 | Коли ж наша Євангелія й закрита, то закрита для тих, хто гине, |
4 | для невіруючих, яким бог цього віку засліпив розум, щоб для них не засяяло світло Євангелії слави Христа, а Він образ Божий. |
5 | Бо ми не себе самих проповідуємо, але Христа Ісуса, Господа, ми ж самі раби ваші ради Ісуса. |
6 | Бо Бог, що звелів був світлу засяяти з темряви, у серцях наших засяяв, щоб просвітити нам знання слави Божої в Особі Христовій. |
7 | А ми маємо скарб цей у посудинах глиняних, щоб велич сили була Божа, а не від нас. |
8 | ¶ У всьому нас тиснуть, та не потиснені ми; ми в важких обставинах, але не впадаємо в розпач. |
9 | Переслідують нас, але ми не полишені; ми повалені, та не погублені. |
10 | Ми завсіди носимо в тілі мертвість Ісусову, щоб з'явилося в нашому тілі й життя Ісусове. |
11 | Бо завсіди нас, що живемо, віддають на смерть за Ісуса, щоб з'явилось Ісусове в нашому смертельному тілі. |
12 | Тому то смерть діє в нас, а життя у вас. |
13 | Та мавши того ж духа віри, за написаним: Вірував я, через те говорив, і ми віруємо, тому то й говоримо, |
14 | знавши, що Той, Хто воскресив Господа Ісуса, воскресить з Ісусом і нас, і поставить із вами. |
15 | Усе бо для вас, щоб благодать, розмножена через багатьох, збагатила подяку на Божу славу. |
16 | Через те ми відваги не тратимо, бо хоч нищиться зовнішній наш чоловік, зате день-у-день відновляється внутрішній. |
17 | Бо теперішнє легке наше горе достачає для нас у безмірнім багатстві славу вічної ваги, |
18 | коли ми не дивимося на видиме, а на невидиме. Бо видиме дочасне, невидиме ж вічне! |