| Chapter 10 |
1 | ¶ А я сам, Павло, благаю вас лагідністю й ласкавістю Христовою; я, коли присутній слухняний між вами, а не бувши між вами сміливий я супроти вас. |
2 | І благаю, щоб я, прибувши, не осмілився надією, що нею я думаю сміливим бути проти деяких, що про нас вони гадають, ніби ми поступаєм за тілом. |
3 | Бо ходячи в тілі, не за тілом воюємо ми, |
4 | зброя бо нашого воювання не тілесна, але міцна Богом на зруйнування твердинь, ми руйнуємо задуми, |
5 | і всяке винесення, що підіймається проти пізнання Бога, і полонимо всяке знання на послух Христові, |
6 | і покарати ми готові всякий непослух, коли здійсниться послух ваш. |
7 | ¶ Чи на обличчя ви дивитеся? Як хто певний про себе, що Христовий він, нехай думає знов по собі, що як сам він Христовий, так само Христові й ми. |
8 | Бо коли б я ще більш став хвалитися нашою владою, яку дав нам Господь на збудування, а не на зруйнування ваше, то не осоромлюсь. |
9 | Та щоб не здавалось, ніби хочу лякати вас листами. |
10 | Бо листи його кажуть важкі та міцні, але особисто присутній слабий, а мова його незначна, |
11 | такий нехай знає оце, що які ми на слові в листах, неприсутніми бувши, такі ми й на ділі, присутніми бувши. |
12 | ¶ Бо не сміємо вважати себе чи рівняти до інших, що самі себе хвалять, вони нерозумно самі себе міряють собою, і рівняють з собою себе. |
13 | Ми ж не будем хвалитись над міру, а в міру мірила, що його Бог призначив на міру для нас, щоб і до нас досягти. |
14 | Бо ми не розтягуємося над міру, ніби не досягли ми до вас, бо ми досягли аж до вас із Євангелією Христовою. |
15 | Ми не хвалимось над міру у чужих працях, але маємо надію, що як буде рости ваша віра, то за нашим мірилом сильно звеличимося ми між вами, |
16 | щоб і в дальших за вами країнах звіщати Євангелію, а не хвалитись готовим, як це чужі твердять. |
17 | А хто хвалиться, нехай хвалиться в Господі! |
18 | Бо достойний не той, хто сам себе хвалить, але кого хвалить Господь! |